Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Bugai D$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Bugai D. O. 
Analysis of spatial distribution and inventory of radioactivity within the uranium mill tailings impoundment [Електронний ресурс] / D. O. Bugai, G. V. Laptev, O. S. Skalskyy, T. V. Lavrova, R. Avila // Ядерна фізика та енергетика. - 2015. - Т. 16, № 3. - С. 254-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2015_16_3_8
Наведено характеристики запасів радіоактивності у хвостосховищі відходів переробки уранових руд "Західне", що знаходиться на проммайданчику Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ) (Дніпродзержинськ, Україна). Проаналізований набір даних, який одержано на підставі аналітичних досліджень кернового матеріалу з 15-nb свердловин, надав змогу суттєво уточнити об'єм і запаси активності у відходах. Геостатистичний аналіз із використанням варіограмм установив, що розподіл радіоактивності у хвостосховищі характеризується регулярними просторовими кореляційними залежностями. Для оцінювання просторового розподілу радіоактивності у трьох вимірюваннях використано крайгінг-інтерполяцію. Результати статистичного аналізу вказують на суттєвий перерозподіл урану в розчиненому вигляді у відходах. Розроблена структурна модель для розподілу радіоактивності в подальшому буде використана для оцінок ризиків. Одержані параметри просторової кореляції можна використовувати для оптимізації відбору проб для характеристики ПХЗ, а також для інших аналогічних забруднених об'єктів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 899.078 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Molitor N. 
Challenges and Progress in improving Safety and Managing Radioactive Wastes at Chornobyl NPP and in the Chornobyl Exclusion Zone [Електронний ресурс] / N. Molitor, Z. Drace, D. Bugai, A. Sizov, K. Haneke, S. Thierfeldt, O. Nitzsche, Y. Shapiro // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. - 2017. - Вип. 29. - С. 35-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbaech_2017_29_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.406 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Bugai D. 
Groundwater monitoring and modelling of the "Vector" site for near-surface radioactive waste disposal in the Chornobyl exclusion zone [Електронний ресурс] / D. Bugai, A. Skalskyy, K. Haneke, S. Thierfeldt, O. Nitzsche, A. Tretyak, Yu. Kubko // Ядерна фізика та енергетика. - 2017. - Т. 18, № 4. - С. 382-389. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2017_18_4_12
Наведено результати цільових досліджень із моніторингу підземних вод і моделювання, які виконано з метою кращого розуміння процесів фільтрації підземних вод від майданчика "Вектор" для приповерхневого захоронення та зберігання радіоактивних відходів у чорнобильській зоні відчуження в напрямку річкової мережі. Як дані спостережень по локальній мережі спостережних свердловин на майданчику "Вектор", що були виконані у 2015 - 2016 рр., так і моделювання за допомогою регіональної фільтраційної моделі чорнобильської зони відчуження вказують, що контуром розвантаження підземних вод, що фільтруються з майданчика "Вектор", є р. Сахан - притока р. Прип'ять. Відповідний час фільтрації підземних вод оцінюються в 210 - 340 років. Час міграції підземним шляхом <^>90Sr, <^>137Cs і трансуранових радіонуклідів (ізотопів плутонію, <^>241Am) оцінюється відповідно в тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч, мільйон років. Зазначені результати та наведені дані дослідження літологічних властивостей геологічних відкладів із ненасиченої зони майданчика "Вектор" свідчать про добру захищеність поверхневих вод від джерел радіоактивності (радіоактивних відходів), що мають бути захоронені у приповерхневих сховищах на майданчику "Вектор".
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.398 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Bugai D. 
Practical Approach for Assessment of End­State Radiological Criteria for Remediation of Radioactively Contaminated Sites [Електронний ресурс] / D. Bugai, J. Gebauer, A. Sizov, N. Molitor // Ядерна та радіаційна безпека. - 2019. - Вип. 1. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ydpb_2019_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 236.525 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Bugai D. 
Safety ranking of Chernobyl radioactive legacy sites situated in populated areas for prioritization of remedial measures [Електронний ресурс] / D. Bugai, J. Gebauer, C. Scior, A. Sizov, S. Burness, Y. Retz, N. Molitor // Ядерна фізика та енергетика. - 2019. - Т. 20, № 1. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2019_20_1_6
Наведено методологію та результати ранжування згідно з рівнем безпеки пунктів зберігання радіоактивних матеріалів, що знаходяться в населених районах, які прилягають до чорнобильської зони відчуження і вміщують відходи від робіт із дезактивації місцевості та знезаражування техніки, що здійснювалися в 1986 - 1989 рр. На підставі цього ранжування з безпеки надано рекомендації щодо черговості рекультиваційних заходів і стратегії поводження з цими об'єктами. Отримані результати вказують, що роботи з рекультивації зазначених пунктів можуть бути оптимізовані, а обсяги відходів, які вимагають вилучення та подальшого захоронення в інженерних сховищах радіоактивних відходів, можуть бути суттєво мінімізовані. Рекомендується, щоб відповідальна організація (Київський міжрегіональний спеціалізований комбінат УкрДО "Радон") зосередила роботи з обстеження, моніторингу та технічного обслуговування на порівняно небагатьох об'єктах із підвищеним рівнем ризику, які визначені в цьому дослідженні. Об'єкти з низьким ступенем ризику можуть бути в подальшому звільнені від регуляторного контролю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.326 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Bugai D. 
Radioactive contamination of groundwater at waste dump sites in Chernobyl Exclusion Zone [Електронний ресурс] / D. Bugai, P. Bayer, K. Haneke, A. Sizov, O. Tretyak, Yu. Kubko, S. Kireev, N. Molitor // Геологічний журнал. - 2020. - № 2. - С. 27-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2020_2_5
Наведено результати обстеження забруднення підземних вод в пунктах локалізації радіоактивних відходів (РАВ) у 10-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, що містять відходи від післяаварійної дезактивації місцевості (зокрема, "рудий ліс", загиблий від екстремальних рівнів радіації в 1986 р.). Відбір проб підземних вод у безпосередній близькості від поховань відходів із застосуванням системи ударного буріння Waterloo Profiler, проведений у липні-серпні 2015 р., показав, що основна небезпека пов'язана з забрудненням підземних вод стронцієм-90. Концентрація стронцію-90 у грунтовій воді коливалась для різних поховань відходів від 1,1 до 17 800 Бк/л, що значно перевищує норматив для питної води 2 Бк/л. Концентрація цезію-137 у підземних водах варіювалась від значень нижче межі виявлення (<< 0,04 Бк/л) до 0,6 Бк/л (тобто менше питного нормативу 2 Бк/л). Результати відбору проб показали, що рівні радіоактивного забруднення підземних вод стронцієм-90 у зоні поховань є відносно стабільними протягом останніх двох десятиліть, що відповідає гіпотезі про поступове розчинення паливних частинок у матеріалах РАВ і подальшій міграції радіоактивних забруднень у підземних водах. Більш низькі рівні стронцію-90 у підземних водах поблизу поховань відходів спостерігалися в пункті локалізації РАВ "Нафтобаза" поблизу Прип'ятського Затону, що, ймовірно, обумовлено специфічними гідрогеологічними та геохімічними умовами цієї ділянки (глинисті грунти; підвищені швидкості латеральної фільтрації; відновлювальні лужні геохімічні умови). Отримані дані щодо радіоактивного забруднення грунтових вод у безпосередній близькості від поховань РАВ із застосуванням системи ударного буріння показали значно більш високий рівень забруднення грунтових вод у порівнянні з даними режимної мережі моніторингу Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр", яке відповідає за радіаційний моніторинг у Чорнобильській зоні відчуження. Це підтверджує, що існуюча система гідрогеологічного моніторингу пунктів локалізації радіоактивних відходів в 10-км зоні ЧАЕС потребує подальшого вдосконалення та розвитку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 498.201 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Zanoz B. Yu. 
Assessments of radiological and toxicological risks from the use of groundwater and surface water in the zone of influence of the uranium production legacy site [Електронний ресурс] / B. Yu. Zanoz, D. O. Bugai, D. O. Koliabina, R. Avila // Ядерна фізика та енергетика. - 2022. - Т. 23, № 4. - С. 271-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2022_23_4_9
Радіоактивне та хімічне забруднення підземних і поверхневих вод (р. Коноплянка та Дніпро) в зоні впливу об'єкта ядерного спадку СРСР - Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ, м. Кам'янське) є потенційним джерелом радіологічних і токсикологічних ризиків для населення. Змодельовані сценарії водокористування включали споживання питної води, зрошення сільськогосподарських культур, рибальство та використання річкового пляжу для відпочинку. Згідно з розрахунками в сучасних умовах радіаційні ризики водокористування є незначними. У той же час, консервативні оцінки вказують на потенційні токсикологічні ризики від урану (питне використання підземних вод) і марганцю (накопичення в рибі). У довгостроковій перспективі ризики від підземних вод можуть суттєво зрости за рахунок дисперсії ореолів забруднених підземних вод за межі промислового майданчика, або внаслідок доступу населення на територію ПХЗ. Для уточнення оцінок ризику актуальним є вдосконалення мережі моніторингу підземних вод за межами проммайданчика ПХЗ, і уточнення даних про коефіцієнти накопичення марганцю в рибі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 747.111 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Bugai D. 
Scenarios and Pathways of Radionuclide Releases from Near-Surface Waste Disposal Facilities: A Brief Overview of Historical Evidence [Електронний ресурс] / D. Bugai, R. Avila // Ядерна та радіаційна безпека. - 2020. - Вип. 3. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ydpb_2020_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 244.897 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського